В 80-х роках минулого сторіччя Скрипнюком З.Д. були розроблені основні положення інформаційної медицини та була запропонована для практичного впровадження мікрогенераторна інформотерапія. Сьогодні інформотерапевтичний метод широко застосовується як монолікування і як складова частина інтегративної медицини з різними рівнями інтеграції: алопатія та інформотерапія, фітотерапія та інформотерапія, мануальна терапія та інформотерапія, фізіотерапія та інформотерапія, гомеопатія і мікрогенераторна інформотерапія та ін.

Так само як речовина (фармакотерапія, фармакопрофілактика) та енергія фізичних факторів (фізіотерапія, фізіопрофілактика), інформація теж може виступати в ролі лікувального та профілактичного засобу. При лікуванні інформацією використовується енергія акумульована у вигляді АТФ, креатинфосфату та інших високоенергетичних речовин, що знаходяться в організмі людини, а також різноманітні хімічні речовини, які є в організмі пацієнта: або такі, що поступили ззовні, або синтезовані організмом.

Інформація, що її сприймає організм, викликає процес утворення в організмі власних лікувальних засобів, які можуть являти собою як речовину, так і енергію внутрішніх біофізичних процесів. І речовина, і енергія використовуються в інформотерапії в такій мінімальній кількості, яка необхідна для застосування їх в ролі носіїв інформації. Таким чином зводиться до мінімуму можливість побічної дії лікувального фактору, що має місце у випадку застосування фармакологічних препаратів. Інформотерапія доводить свою ефективність при фармакотерапевтичних невдачах ряду захворювань, при непереносності алопатичного лікування, при алергічних реакціях.

Одним із факторів, що обмежують ефективність інформотерапії, може бути пригнічення або навіть неможливість синтезу в людському організмі необхідних хімічних речовин через дефіцит вихідного матеріалу, який повинен поступати з їжею. Якщо дефіцит необхідного вихідного матеріалу значний, то це викликає явні порушення в організмі. Проявляються вони у вигляді патогномонічної клінічної симптоматики (гіповітаміноз при дефіциті вітаміну, анемія при дефіциті заліза, гіпотиреоз при дефіциті йоду). Якщо клінічна симптоматика відсутня або вона виражена незначно, то ймовірний дефіцит необхідних організму речовин визначається за допомогою методів кількісного аналізу цих речовин у біосубстратах людини: дослідження крові, волосся, нігтів, — чи шляхом медикаментозного тестування — метод R. Voll (EAV) та його модифікації.

З метою поповнення дефіциту есенціальних харчових речовин в організмі людини на ринку України за останні роки активно реалізуються біологічно активні добавки (БАД) як вітчизняного виробництва, так і закордонних фірм (Enrich Internatoinal, Vision International People Group, Тяньші та ін). БАД являють собою натуральні чи ідентичні натуральним концентрати біологічно активних речовин, які можна вживати одночасно з їжею або роздільно. Призначаються БАД згідно показань за умови відсутності побічної дії. Якщо показання лікар може визначити, виходячи із даних клінічного обстеження та керуючись методичними рекомендаціями по застосуванню БАД (своєрідними репеторіумами), то виключити ймовірність побічної дії, алергії чи просто неефективності препарату неможливо. Необхідно враховувати, що хоча БАД застосовуються як профілактично-реабілітаційний засіб та для потенціювання ефектів медикаментозної терапії, дія їх може виходити за вказані межі та досягати ефективності фітотерапії. Ймовірність небажаних результатів значно виростає при вживанні БАД одночасно із синтетичними хімічними прапаратами.

Незважаючи на те, що і інформотерапія, і нутріціологія є новими напрямами в медицині, і багато питань їх практичного застосування ще чекають свого вирішення, досвід доводить можливість та корисність поєднання цих методів лікування із виключенням ризику небажаного сумарного ефекту.

Для лікаря, що володіє інформотерапевтичними методами, цілком реальною є можливість перевірити доцільність чи навіть необхідність застосування БАД та сумісність їх з інформотерапевтичними середниками за всіма правилами медикаментозного тестування, використовуючи метод EAV в класичному варіанті чи за модифікованими версіями.

1. Обстеження за правилами академічної медицини (вияснення скарг, анамнезу життя, анамнезу захворювання, фізикальне обстеження, при необхідності додаткові методи обстеження). Об’єм досліджень залежить від ситуації і вирішується лікарем, але обов’язковим є вияснення медикаментозного анамнезу — чи вживав пацієнт перед обстеженням будь-які фармакологічні препарати чи БАД, які доведеться тестувати.
2. Електропунктурне обстеження за методом EAV. Об’єм вимірювань визначає лікар, але не менше встановленого мінімуму. Оптимальний варіант – використання траси скринінгового обстеження з можливими доповненнями, які диктує ситуація.
3. Власне тестування БАД за визначеними точками вимірювання (ТВ).
4. Інформотестування — корекція порушень електропунктурних параметрів ТВ (корекція функціонального стану інформаційних каналів).
5. Інформодіагностика в тестуючому режимі переконує, що методи безпосередньої інформотерапії є найбільш ефективними в корекції порушень функціонального стану органів і систем організму, тому тестування БАД найчастіше слід проводити до інформотестування. В кожному разі черговість тестування БАД і будь-якого іншого методу лікувального впливу повинна визначатися конкретною метою:
   • якщо метою є перевірка БАД на предмет позитивної дії та можливих ускладнень, то обов’язково першим тестувати БАД;
   • якщо маємо за мету використовувати основним лікувальним середником інформотерапевтичний засіб (гомеопатичний чи будь-який інший), а БАД використати як допоміжний, то БАД тестується після тестування основного засобу.
6. Кінцевий етап — тестування композиції: БАД + інформотерапевтична матриця, БАД + гомеопатична матриця чи будь-які інші комбінації.

1. Всі дані обстеження методом EAV в межах норми. Теоретично це реально, але практика показує, що при обстеженні пацієнтів із певними скаргами чи при проведенні профілактичних оглядів така ситуація практично не зустрічається. За нашими даними навіть при огляді дітей та підлітків частка пацієнтів практично здорових згідно параметрів EAV складає не більше 2-3%. За нормальних параметрів показників EAV потреби в корекції функціонального стану інформаційних каналів, а, значить, і в інформотестуванні, немає. Очевидно, що і в застосуванні БАД немає необхідності. Та якщо пацієнт все ж бажає користуватися препаратом, то обов’язково тестувати БАД на предмет виключення можливості алергії чи непереносності.
2. За даними EAV визначаються порушення функціональної активності інформаційних каналів, які повністю вирівнюються тестуванням БАД. Очевидно, такі порушення зумовлені недостатністю в їжі певних нутрієнтів. Практично така ситуація теж майже не зустрічається, оскільки дефіцит нутрієнтів в ораганізмі викликає цілий каскад вторинних змін з боку багатьох органів та систем, які при тестуванні БАД ніколи повністю не коригуються і вимагають додаткового впливу (в тому числі і інформотерапевтичного). Ми переконані, що перевірка БАД на терапевтичну ефективність (як і більшості алопатичних препаратів чи фітопрепаратів) методом медикаментозного тестуваня може тільки покращити електропунктурні показники, та ніколи їх повністю не нормалізує. Еламін (йодуюча радіопротекторна добавка із морської капусти) при тестуванні може нормалізувати електропунктурні параметри в ТВ щитовидної залози і покращити, але не відкоригувати до норми показники, які вказують на вторинні порушення, пов’язані із недостатністю йоду (ТВ імунної системи, вегетативної нервової системи, статевих залоз та ін.).
3. Обстеження методом EAV виявляє порушення функціональної активності інформаційних каналів, які частково коригуються при тестуванні БАД. Це варіант, що найчастіше зустрічається. За такої ситуації застосування БАД можна вважати доцільним, та остаточне рішення можна прийняти тільки після тестування на переносність та алергію.
4. Тестування БАД виявляє погіршення електропунктурних показників.

   В тактиці вибору БАД шляхом медикаментозного тестування потрібно дотримуватися правила: якщо хоча б один із показників при тестуванні погіршується, то використання БАД є недопустимим. Інакше велика ймовірність, що при вживанні БАД може мати місце алергічна реакція у різних проявах, непереносність препарату, пригнічення функції органів, інші прояви побічної дії.

5. БАД не впливає на порушені електропунктурні показники первинних вимірів. За такого варіанту патологічний процес неможливо пояснити дефіцитом нутрієнтів, які містяться в БАД. Використовувати препарат недоцільно.

В трьох останніх ситуаціях досягти терапевтичного ефекту можна застосуванням інших методів, в тому числі і інформотерапевтичних технологій, що теж перевіряється тестуванням.

В тих випадках, коли прийнято рішення про примінення БАД, об’єм вимірювань по тестуванню БАД на позитивний ефект, згідно основних фармакологічних особливостей дії препарату, обов’язково доповнюється перевіркою тестуванням на ймовірність негативної дії препарату: алергії, непереносності, пригнічуючого впливу на органи та системи. Тільки після такого контролю можна з впевненністю дозволити використання БАД. Якщо хоча б один із показників при тестуванні погіршується, то застосування БАД є неприпустимим. Погіршення параметрів електропунктурних показників при тестуванні та вихід їх за межі коридорів норми вказує на те, що даний препарат шкідливий для організму. За характером зміни показників можна прогнозувати вид шкідливого впливу: підвищення показників за межі норми швидше вказує на гіперчутливість організму до препарату, на ймовірність алергічної реакції, а зниження показників нижче визначеного коридору норми швидше вказує на пригнічуючу дію препарату. Прогнозувати за ступенем погіршення електропунктурних показників ступінь ймовірних патологічних проявів неможна.

Вибір БАД для тестування. За даними обстеження орієнтовно визначається можливий дефіцит певних мікронутрієнтів. Підтвердження висновку — тестування мікроелементів та вітамінів з використанням касети. Вибираються для тестування БАД згідно рекомендацій по застосуванню БАД.

Визначення ТВ для тестування. ТВ для тестування на позитивний вплив БАД визначаються, виходячи із фармакодинаміки БАД. Алгоритм для тестування на можливий негативний ефект включає обов’язковий набір ТВ, який може розширюватися в кожному конкретному випадку, в залежності від виду БАД та показників EAV.

1. Для тестування використувується скляний чи пластиковий контейнер, в який поміщається БАД-матриця.
2. Якщо препарат в капсулі, то вміст капсули висипається в контейнер і тестується разом капсула із вмістом (особливо якщо капсула із кольорового матеріалу).
3. Тестується кожна БАД-матриця окремо, а якщо лікар приймає рішення одночасного використання кількох БАД, то тестується вся БАД-композиція разом.
4. Якщо при тестуванні різних БАД отримуються постійно негативні результати, то потрібно протестувати контейнер та резонатор на можливість негативного впливу останніх на організм пацієнта.
5. Обов’язковим при тестуванні є відсутність в організмі БАД, інакше змінюється трактування отриманих результатів.
6. Краще використовувати максимальну кількість дистальних точок. Не обмежуватись тільки ТВ, показники яких характеризують фармакологічну дію препарату. Потрібно враховувати що БАД, як і алопатичні препарати, можуть реалізувати свою дію через участь в складних біохімічних процесах проміжними продуктами метаболізму.
7. Не зловживати частими повторними вимірюваннями однієї ТВ.
8. При тестуванні постійно контролюється загальна провідність. Правильним і повноцінним тестування може бути тільки за умови стабільності цього показника.
9. При оцінці результатів враховуються всі кількісні та якісні критерії, перевага віддається ефекту «падіння стрілки» та величині індикаторного значення показника.

Оцінку ефективності дії БАД можна перевірити після прийому препарату всередину. Для цього спершу проводять первинне EAV обстеження, а після прийому БАД повторне. Повторне обстеження краще проводити на висоті дії БАД, але ніяк не раніше ніж через 30-40 хвилин після прийому препарату. Результати обох обстежень порівнюються і за зміною параметрів робляться висновки. Таке «тестування» після прийому препарату можна застосовувати для визначення разової дози БАД.

Слід зауважити, що тестування БАД є не настільки переконливим, як тестування інформотерапевтичного чи гомеопатичного препарату і в значній мірі залежить від того, наскільки стандартизованою є техніка вимірювань. А тому необхідно пам’ятати основне правило медикаментозного тестування: метод медикаментозного тестування набуває цінності та клінічного значення тільки за умови досконалого технічного виконання прийомів вимірювання та правильних висновків на підставі одержаних даних, правильно зібраного анамнезу, врахування інших клінічних та параклінічних методів обстеження.

Вміле та раціональне поєднання інформотерапевтичних методів та БАД значно сприятиме підвищенню ефективності лікувального процесу.